| Головна » Файли » Мои файлы |
Християнська церква «Хвала і поклоніння
| 16.03.2009, 19:23 | |
| . Є Єдиний, Істинний Бог, Творець неба і землі. (Повт. Зак. 6:4; Іс. 45:5, 18, 20-22) Бог є досконалий. Він існує в трьох Божественних особах: Отець, Син і Дух Святий.
• Отець є Бог (Ів. 6:27, Юди 1:1) • Син є Бог (1 Ів. 5:20, Євр. 1:8) • Дух Святий є Бог (Дії 5:3-4, 1 Кор. 3:16) Бог є Вічний, Премудрий, Всесильний, Всюдиприсутній, Безконечний, Незмінний, Святий, Справедливий, Любов, Спаситель. Ці якості відносяться як до Отця, так і до Сина і до Духа Святого. 2. Біблія це Слово Боже, єдине відкриття Бога про себе; книги Старого та Нового Завітів, що складаються із 66 канонічних книг. (2 Тим. 3:16, 2 Петр. 1:21) Апокрифічні книги і передання старців, не є богонатхненими і у проповідях та віровченні не використовуються. 3. Спасіння здійснюється по благодаті через прийняття Слова Істини, покаяння й увірування, тобто особистого навернення до Ісуса Христа, прийняття прощення гріхів і вічного спасіння. (Дії 2-37,38, Еф. 2:13-14, Тит. 2:11) Через народження згори людина стає членом вселенської Церкви. (Ів.3:5) 4. Водне хрещення здійснюється після покаяння. Воно виражає послух словам Ісуса Христа. (Мр. 16:16) Це визнання перед всіма, віри в Ісуса Христа, зриме вираження свого внутрішнього рішення слідувати за Христом і служити Йому. (Мт. 10:32, Рим. 10:9) Це виявлення у фізичному світі того, що сталося в духовному — смерті і воскресіння. (Рим.6:3-5) Згідно Біблії, Церква не хрестить немовлят і маленьких дітей. Водне хрещення дається Церквою лише тим, хто свідомо увірував в Ісуса Христа та навчені головним засадам християнства і змістові водного хрещення. (Мат.28:19) Стосовно віку особи, яка хоче приймати водне хрещення, рішення приймає керівництво місцевої Церкви. Хрещення здійснюється шляхом повного короткочасного занурення тіла особи, яка приймає хрещення у воду. (Мт.3:16) Водне хрещення по вірі повинен прийняти кожен, хто бажає стати членом Церкви. 5. Церква — це покликані Богом віруючі. В Новому Завіті Церква зображується як: храм (Еф. 2:21-22), будівля (1 Кор. 3:9), наречена (2 Кор. 11:2), отара (Дії 20:28), сім’я (Євр.2:10-13). Існують два аспекти Церкви: вселенська Церква, що охоплює сукупність всіх віруючих усіх часів і деномінацій, і місцева Церква, що являє собою частину вселенської Церкви і об’єднує певну частину віруючих у окремо взятій місцевості. Головою Церкви є Христос. (Еф.1:22-23; 5:23) 6. Місцева Церква — це зібрання віруючих, які регулярно збираються для проведення богослужінь. Місцевих Церков є багато (1 Кор. 4:17), вселенська Церква — одна. (Мт.16:18) • В місцевій Церкві віруючі знаходять вчення, наставлення, застереження, втішення, спільність, підтримку для того, щоб вести нормальне збалансоване християнське життя. • Місцева Церква є добровільним об’єднанням християн Євангельського віросповідання, структурно входить в Об’єднану Християнську Євангельську Церкву Живого Бога, адміністративно є незалежною від будь-яких релігійних об’єднань, але може співпрацювати з ними. • Зібрання віруючих вважається місцевою Церквою, коли у ньому є рукоположений служитель та сформовано керівництво Церкви. • Церква може збиратися в будинку одного з віруючих, в приміщенні, що орендується нею, на природі, чи в спеціально зведеній будівлі. Зібрання Церкви проводяться у неділю, а також можуть проводитися й у інші дні тижня. Щоб приготувати святих на діло служби в Церкві є служіння Апостола, Пророка, Євангеліста, Пастора, Вчителя. (Еф. 4:11,12) • Цілі Церкви — це проповідь Євангелія спасіння та визволення всім людям, виховання і настановлення віруючих до повного зрілого духовного зросту; виховання та навчання дітей та молоді заповідям — настановам Господнім; розвиток та укріплення єдності між членами місцевої Церкви і дружніх взаємовідносин з іншими Церквами, старанне служіння ділами милосердя та благодійності; організація нових Церков на Україні та за її межами. Керівництво Церквою здійснюється через пастора і Церковну раду. • Членство в Церкві документально оформлюється через заповнення анкети. • Членом Церкви може бути християнин, який згоден з віровченням Церкви, прийняв водне хрещення по вірі (Дії 2:41), визнає авторитет пастора, Церковної ради та служителів (Євр. 13:17), (Рим. 13:1-2), згоден віддавати десятину в місцеву Церкву, як частину, що належить Богові (Мал. 3:8-12) та добровільні пожертви (2 Кор 9:6-11), брати активну участь в тому чи іншому служінні Церкви та поширенні Царства Божого. За вчинений гріх у Церкві є дисциплінарні покарання — замітка і виключення. Члени Церкви, які охололи в своєму служінні Богові, пропускають без поважних причин зібрання, після наставлення і попередження можуть бути виключені. Людина, яка покаялась і виправилась може бути відновлена в членстві Церкви за рішенням Церковної ради. Вихід із членів Церкви — вільний. Для ефективнішого функціонування Церква проводить зібрання по домашніх групах, що збираються по домівках віруючих, де останні мають більш тісне спілкування. Кожна домашня група управляється служителем групи та його помічником, які, в свою чергу, підкоряються вищестоящому служителю, а той — пастору. 7. Вечеря Господня — це пам’ять про жертву Христа (1 Кор. 11:24-25), спомин смерті Господа (1 Кор. 11:26), знак Нового Завіту (Мт. 26:27-29). Хліб і виноградний плід (вино чи виноградний сік) є спільнота Тіла і Крові Господа Ісуса Христа (1 Кор. 10:16) У вечері беруть участь члени місцевої Церкви та члени інших Церков, які прийняли водне хрещення по вірі в дорослому віці, і не є на замітці чи виключеними. (1 Кор. 11:27-29) 8. Хрещення Духом Святим є привілеєм кожного християнина і супроводжується ознакою інших мов та проявом дарів Духа Святого. (Дії 2:4; 10:45-46) • У служінні Церкви проявляються дев’ять дарів Духа Святого. (1 Кор. 12:7-11) 9. Молитва — це розмова з Богом. До Бога можна прийти тільки через Ісуса Христа. (Ів. 14:6) Молитви до Діви Марії чи святих не мають підстави в Святому Письмі і тому не здійснюються. (Дії 4:12) Молитви до зображень є ідолопоклонством і тому не практикується. Будь-який вид ідолопоклонства, а також окультна практика є гріхом і тому заборонені Церквою. (Рим. 1:22-23, Вихід 20:4-5) • Свята встановлені номінальними Церквами, не мають підстави в Святому Письмі, тому дні релігійних свят не є особливими. (Кол. 2:16; 20-23) • Члени Церкви Живого Бога не беруть участі в ідольських жертвах, посвятах номінальних Церков («паска», вода, верба і т.д.), а також не носять амулетів, талісманів і оберегів. (1 Кор.10:14-29) • Члени Церкви Живого Бога не вживають крові і задушенини. (Дії 15:29) 10. Хвала і поклоніння Богові — це одна із цілей, з якими Бог створив людей. (Ів. 4:23) Бог повертає Біблійну хвалу і поклоніння в Церкву. (Дії 15:16) Хвала і поклоніння здійснюються співанням пісень Богові. (Пс. 7:18, Пс. 12:6), з музичним супроводом (Пс. 32:3, Пс. 150:5-6), плесканням в долоні (Пс. 46:2), танцями (Пс. 149:3; 150:4, 2 Хр. 30:21, Мт. 26:30), вигуками хвали (Пс. 46:2, 1 Сам. 4:5, Лк. 19:37), підняттям рук (Пс. 133, 1 Тим. 2:8), або без них. 11. Шлюб — це установа Божа. (Буття 1:27-28) Члени Церкви, які досягли повноліття, серйозно з молитвою підійшовши до цього, впевнившись, що це Божа воля, можуть вступити в шлюб з іншими членами Церкви протилежної статі, які досягли повноліття, або членами інших Церков, які сповідують народження згори та хрещення у воді по вірі. • Порядок укладення шлюбу є наступним. Бажано, щоб пара отримала благословіння батьків з обох сторін, потім про це повідомляється пастор і оголошується в Церкві, після чого пара подає заяву в РАГС. Після реєстрації в РАГСі, в Церкві відбувається обряд вінчання, де наречені оголошуються чоловіком і дружиною. Статеві стосунки до вінчання є гріхом. (Євр. 13:4) Шлюб з невіруючими, прихожанами номінальних Церков, а також людьми, які сповідують інші релігії, не благословляються Церквою. • Члени Церкви, які зареєстрували такий шлюб, виключаються з Церкви. • Шлюб укладається на все життя і не може бути розірваним ні в якому разі. (Мр. 10:7-12, 1 Кор. 7:10-11), крім випадку подружньої зради. (Мт. 5:32) • Після смерті одного із подружжя, інша сторона вільна вступити в шлюб вдруге. Особа, яка прийшла в Церкву одружена або заміжня, не повинна залишати свого подружжя, а продовжувати жити подружнім життям, крім випадку розлучення з ініціативи невіруючої сторони. (1 Кор. 7:12-16) Далі потерпіла сторона влаштовує своє життя згідно своєї віри. (Рим. 14:23) та свідчення Духа (1 Ів. 3:21) • Особи, які були розлучені і прийшовши до Бога не мають змоги, або не бачать доцільним відновити попередній шлюб, є вільними, щоб знову вступати в подружні взаємовідносини. • Особи, які прийшли до Бога знаходячись в повторному шлюбі, повинні залишатися в теперішньому шлюбі, не розриваючи його і не повертатися в попередній шлюб. (2 Кор.5:17; 1 Кор. 6:9-11; 1 Кор.7:23-24) • Подружжя повинно любити одне одного, виховувати своїх дітей в любові Христовій. • Жінка є помічницею чоловіка і повинна слухатися його у всьому. Чоловік не ображає жінку і не принижує її гідність, але саме він керує сім’єю. (Еф.5:22-33, Еф.6:1-4) Обов’язки віруючого щодо сім’ї стоять понад обов’язками щодо служіння в Церкві, але не понад стосунками з Богом. Пріоритети християнина є наступними: Бог, потім сім’я, а вже потім Церква. • Жінки не мають права на аборт, тому, що це вбивство. 12. Водне хрещення, вінчання, похорони, хлібопереломлення проводять рукоположені служителі, або служителі, яким делегували владу. 13. Члени Церкви Живого Бога не палять і не вживають наркотиків, окрім випадків призначення лікарем медичних засобів, які містять у собі наркотичні речовини. Члени Церкви Живого Бога не вживають алкоголю. Біблія застерігає від пиятики, бо сама природа не сумісна із вживанням алкоголю, тому вважаємо за доцільне на святах і урочистостях, а також у повсякденні обходитися без спиртних напоїв. 14. Членів Церкви вчать любити свою країну, поважати владу та діючі у країні закони. (Рим. 13:1-7) • Церква на своїх зібраннях молиться за представників всіх рівнів влади (1 Тим. 2:1-4) Члени Церкви беруть участь у виборах і голосують на свій розсуд за сумлінних кандидатів, програма яких не йде врозріз з біблійними принципами. 15. Відносно військової служби: Церква поважає сумління тих, хто іде в армію, так само, як і тих, хто користується правом на альтернативну військову службу. 16. Церква Живого Бога намагається завжди керуватися Духом Святим та слідує за Ним, а не за традицією, формою і релігією. У своїх принципах Бог і Церква є незмінні ніколи, а форма богослужбової практик | |
| Переглядів: 1113 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 5.0/1 | |
| Всього коментарів: 0 | |
